Готівка, а не пакунки

Інстинкт під час кризи — надсилати речі. Ковдри, продуктові набори, коробки. В Україні у 2022 році найбільші гуманітарні програми зробили інакше: вони надсилали гроші.

Агенції ООН і партнерські організації реєстрували переміщені та постраждалі домогосподарства й переказували кошти напряму, часто на банківську картку, через систему, здатну звіряти особу з державними реєстрами. Отримали мільйони людей.

Чому саме гроші були правильним інструментом

Три причини. Магазини на більшій частині країни працювали й мали товар — отже, речі існували і їх не треба було ввозити. Переміщена родина знає, чи потрібні їй ліки, застава за кімнату чи дитяче взуття, краще за будь-яку оцінку потреб. І гроші, витрачені на місці, тримають магазин у роботі, постачальника в дорозі, а водія — при заробітку.

Це також спиралося на те, що Україна вже збудувала: майже загальні карткові платежі, цифрову ідентичність і державні реєстри. Гуманітарна відповідь могла бути такою ефективною саме тому, що десятиліття цифрової державної інфраструктури вже було на місці.