Різдво 2006
Моє друге українське Різдво і перше, на якому я приблизно розумів, що відбувається за столом.
Благословенного Різдва всім, хто відзначає його сьогодні.
Моє друге тут — і перше, на якому я стежив за розмовою. Для кожного, хто живе за кордоном, це окрема віха, і приходить вона тихо: одного вечора помічаєш, що перестав перекладати і почав просто слухати.
Що я пам’ятаю з того столу — колядки. Не виконувані, власне, — співані людьми, які знали слова з дитинства, на кухні, без церемонії, у паузі між стравами. Хтось починає, усі підхоплюють, і воно стихає так само легко, як почалося.
Слів я не знав. Здебільшого й досі не знаю. Але я вже двадцять Різдв за тим столом і скажу так: у пам’яті лишається саме спів.
Мирного вечора вашому дому.
Поділитися матеріалом
Коментарі