Як правильно читати українську статистику

Я постійно користуюся українською статистикою і виробив набір звичок для її читання; викладаю їх тут, бо більшість хибних прочитань, які бачу, можна уникнути.

Де дані добрі

Торговельна статистика, бо митниця фіксує кожну партію. Монетарні й банківські дані, бо центральний банк збирає їх напряму з піднаглядних установ. Виконання бюджету, бо його публікують потранзакційно. Закупівлі, бо їх публікують повністю.

Це адміністративні дані — зібрані як побічний продукт процесу, а не опитуванням людей, — і адміністративні дані зазвичай найнадійніші.

Де вони тонкі

Усе, що торкається тіньової економіки: зайнятість, обіг малого бізнесу, доходи домогосподарств. Суттєва частка діяльності не фіксується, тож рівень занижений, а тренд надійніший за рівень.

Регіональні дані, які залежать від того, де компанія зареєстрована, а не де працює.

І, від 2022 року, усе, що потребує опитування населення, бо населення перемістилося.

Звички, якими користуюся

Довіряти змінам більше, ніж рівням. Ряд, який послідовно міряють неточно, усе одно правильно показує напрямок.

Перевіряти фізичним показником: споживанням електрики, тоннажем залізничних перевезень, відвантаженнями цементу, митними обсягами. Фізичні величини важко викривити, і вони дисциплінують фінансовий ряд.

Читати методологічну примітку. Вона коротка, опублікована і зазвичай називає те обмеження, яке ховає заголовок.

Загальне правило

Цифра без означення не є інформацією. Двоє людей, які сперечаються про українські економічні дані, зазвичай користуються двома різними означеннями, і жоден не перевірив.

Я користуюся тими самими звичками: дивитися на ряд, а не на одну цифру, стежити за переглядами і, де можливо, перевіряти ту саму величину з двох різних джерел. Де дані тонкі, відомо: послуги, малий бізнес, неформальна зайнятість. Правило таке: довіряють не цифрі, а тому, як її зібрали.