Чи може місто позичити, щоб себе відбудувати

Децентралізація дала українським громадам частку податку на доходи і контроль над власними капітальними витратами. Логічний наступний крок — позичати під ці надходження, щоб будувати те, що живе довше за бюджетний рік.

Що має побачити кредитор

Аудовану звітність, підготовлену за стандартом, який кредитор визнає, за кілька років.

Передбачуваний і юридично захищений потік доходів — тобто частку не можна просто перепризначити центру в наступному бюджеті.

Проєкт із визначеною вартістю і визначеною вигодою та графіком погашення, що вкладається у можливості громади без припущення зростання.

І правову рамку, за якої кредитор може стягнути борг, — про це незручно говорити, і саме це взагалі робить кредитування можливим.

Чому більшість громад поки не можуть

Не через брак доходів. Через брак фінансової функції: людей, які вміють готувати звітність, змоделювати графік боргу і вести ковенант. Громада на десять тисяч людей рідко тримає когось, чия це робота.

Що закриває розрив

Об’єднані запозичення, коли національна установа залучає кошти і перепозичає громадам, розподіляючи постійні витрати випуску між багатьма позичальниками.

Кредити банків розвитку комунальним підприємствам, що приходять із технічною допомогою для розбудови фінансової функції разом із позикою.

Чому це важить для відбудови

Бо гранти не покриють усього, а місто, здатне позичати, може почати ту роботу, яку саме обрало, а не чекати рішення, ухваленого деінде.

Продаючи обладнання громаді, я насамперед дивлюся не на бюджет, а на облік: орган з аудитованою звітністю може купувати в розстрочку, без неї — мусить платити наперед. Спроможність позичати — питання ведення обліку, а не багатства. Здатність громад фінансувати частину власної відбудови важить щонайменше стільки ж, скільки гранти, а обговорюється значно рідше.