Покоління, яке не мало жодного звичайного року

Учень, який випускається у 2025 році, почав середню школу в умовах пандемії й продовжив її під ударами. Звичайного навчального року в нього не було жодного, і немає такої версії наступного десятиліття, у якій цей факт не важить.

Що показують оцінювання нині

Вимірювані втрати, зосереджені в базовій грамотності та математиці, з дуже широким розкидом, зумовленим обставинами: де жила дитина, чи було світло, чи був удома хтось із батьків.

Саме розкид є висновком, з яким можна працювати. Він означає, що відповіддю є адресне надолуження для визначених дітей, а не загальне зниження очікувань для цілого покоління.

Проблема вчителів

Обмеженням дедалі більше стають кадри. Вчителі відпрацювали п’ять виняткових років, професія і до того не була добре оплачуваною, а набір до неї конкурує з ринком праці, де людей бракує всюди.

Жодна реформа програм не компенсує браку вчителів перед достатньою кількістю класів.

Що фінансують і далі

Будівництво укриттів, щоб більше шкіл навчали очно. Діагностичне оцінювання і тьюторство в малих групах. Пристрої і зв’язок для тих, хто ще дистанційно. І підтримку шкіл за кордоном, які вчать українських дітей, щоб повернення було можливим без втрати року.

Що я скажу прямо

Це надолужувано і це не стається саме собою. Освітні втрати, виміряні й опрацьовані, поки дитина ще в школі, є тимчасовими. Проігноровані — вони стають постійним економічним профілем покоління, і цей рахунок приходить у 2040-х.