День пам’яті жертв Голодомору, 22 листопада 2014 року

Сьогодні Україна згадує тих, хто загинув у голоді 1932 і 1933 років.

Щороку, пишучи про цей день, я намагався тримати його тим, чим він є: вечором пам’яті про конкретну подію, коли країна рахує людей, яких тоді не порахували.

Цього року це важче, і я не вдаватиму, що ні. Вшанування завжди почасти читають крізь сьогодення, і було б нечесно описувати цей вечір так, ніби більше нічого не відбувається.

Але форма тримається попри все. Свічка у вікні у визначену годину, читання імен, родини, які несуть конкретну історію відтоді, як бабуся розповіла її один раз.

Моя пошана всім, хто сьогодні вшановує.