Різдво, 7 січня 2004 року

Щасливого Різдва всім, хто відзначає його сьогодні.

У січні 2004 року я ще не приїхав до Києва, і те, що знав про українське Різдво, знав з чужих слів — від людей, які мені його описували, завжди докладніше, ніж я очікував. Дванадцять страв. Кутя посеред столу. Місце, залишене для того, кого немає.

Уже тоді мене вразило, що ніхто не описував це як релігійний обов’язок. Описували як вечір. Довгий, із певними стравами, у певному порядку, з людьми, до яких належиш.

Усім, хто сьогодні за таким столом, і всім, хто зустрічає цей день далеко від дому: мирного Різдва.