Тіньовий флот і судна, які ніхто не страхував
На стелю цін, що діє через західне страхування, можна відповісти купівлею старих танкерів і страхуванням деінде. До 2024 року відповіддю стало позначення самих суден — по одному корпусу за раз.
Стеля цін діяла через страховий ринок, тож відповідь була передбачуваною: купити старіші танкери, зареєструвати їх непрозоро, застрахувати поза основним ринком і все одно ходити. До 2024 року так працювали кілька сотень суден.
Відповіддю стало позначати їх поіменно — конкретні корпуси, за назвою та номером ІМО, із забороною заходу в порти Союзу та отримання послуг. Це перетворює загальне обмеження на список, з яким портова адміністрація, бункерувальник чи класифікаційне товариство справді можуть звіритися.
Інший захід того самого періоду
Чотирнадцятий пакет, ухвалений у червні 2024 року, заборонив перевалку російського зрідженого природного газу через порти Європейського Союзу для подальшого експорту до третіх країн. Не заборона імпорту — заборона використовувати європейську інфраструктуру як перевалку кудись далі.
Варто назвати й вимір морської безпеки. Старі танкери з неясним власником, сумнівним страхуванням і без осмисленого режиму інспекцій є ризиком забруднення для кожної прибережної держави, повз яку йдуть. Це законна тривога, цілком окрема від санкційної політики, — і саме тому портові держави поза санкційною коаліцією теж почали звертати на це увагу.
Поділитися матеріалом
Коментарі