Коляда і зимовий спів

Для того, що співають в українських хатах на початку січня, є два слова, і саме ця відмінність несе всю історію.

Колядки і щедрівки

Колядки співають на Різдво, щедрівки — біля нового року, і те, і те виконують гурти, що ходять від хати до хати, співають на порозі й отримують їжу або гроші.

Дуже багато з них християнські за змістом: різдво, зірка, пастухи. Дуже багато інших — ні, і саме тут стає цікаво. Давніший шар звертається просто до господи й описує її як заможну: господаря порівнюють із місяцем, господиню — із сонцем, дітей — із зорями; двір повний, врожай добрий, худоба здорова.

Що робить така пісня

Вона не описує. Вона стверджує — з припущення, що сказане в належній формі і в належний момент допомагає цьому статися. Це магічна функція, а не молитовна, і вона неторканою живе всередині християнського свята.

Найвідоміший у світі приклад — те, що знають як Carol of the Bells. Це щедрівка про ластівку, яка прилітає сказати господареві, що його череда й статок будуть добрі. В оригіналі про Різдво немає нічого.

Коза

У повніших версіях дійства один із гурту вбирається козою, і її ритуально «вбивають» та «оживляють» на порозі. Пояснення цьому, сумісного з різдвяним вертепом, мені не запропонував ніхто.

У мене немає слуху, щоб відрізнити ці два типи пісень. Скажу лише одне: те, що гурт біля дверей очікує щось у відповідь від господарів і що це працює як обмін, нагадало мені не церемонію, а договір — невеликий, взаємний, умови якого знають усі.