Українці, які працюють за кордоном

Більшу частину часу, що я тут живу, значна кількість українців працювала за кордоном. Насамперед Польща, далі Чехія, Італія, Португалія, Німеччина і далі. Будівництво, сільське господарство, догляд, логістика — і дедалі більше кваліфіковані професії.

Чому цифри ненадійні

Бо значна частина була циркулярною. Людина відпрацювала сезон у Польщі, повернулася додому, поїхала знову. Хтось мав дозволи, хтось ні, хтось їздив щомісяця. Будь-яка окрема цифра описує знімок того, що постійно рухалося, і я не довіряв би точному числу з жодного джерела.

Аргумент, що це втрата

Це найсильніший аргумент, і викласти його треба як слід. Ті, хто їде, — непропорційно люди працездатного віку, здорові, готові ризикувати і часто кваліфіковані. Економіка, яка експортує цих людей, експортує той ресурс, якого їй найбільше бракує. Тутешні роботодавці конкурують із польськими зарплатами за того самого зварника. Села втрачають покоління, яке мало б їх тримати.

Аргумент, що це не лише втрата

Перекази великі й ідуть напряму домогосподарствам, а не через інституції. Вони оплачують житло, освіту і створення малого бізнесу і доходять туди, куди не доходить жодна програма розвитку. Працівник, який повертається, привозить навички, стандарти й уявлення про те, як має працювати робоче місце, — і це змінює фірми, куди він приходить.

До того ж альтернативою еміграції не була робота вдома. Більшу частину цього періоду альтернативою було безробіття або виживання.

Що визначає баланс

Чи повернуться вони — а це залежить від звуження розриву в зарплатах і від звичайних речей: житла, шкіл, медицини, безпеки. Міграція стає остаточною втратою лише тоді, коли повернення перестає бути привабливим, — а це результат політики, а не закон природи.

Сперечатися, втрата це чи ні, на мій погляд, означає неправильно ставити питання: людина, що поїхала, не втрачена — її просто тут немає. Вирішує те, чи можливе повернення. Я знаю багатьох, хто працює за кордоном і тут купує житло, відкриває справу і вчить дитину: втратою це стає, коли зв’язок рветься, а не раніше.