Києво-Могилянська академія і передавання вченості
Інституція, заснована у сімнадцятому столітті, закрита у дев’ятнадцятому і відновлена у двадцятому. Найцікавіше — що вона передала крізь ці розриви.
Києво-Могилянську академію заснували у сімнадцятому столітті, і вона стала головним осередком вищої освіти в регіоні: навчала латиною і грецькою поряд із церковнослов’янською, за програмою, взорованою на європейські університети того часу.
Що вона робила насправді
Готувала адміністративний і духовний прошарок величезної території. Її випускники наповнювали церкви, канцелярії та школи далеко за межами Києва, і певний час вона була шляхом, яким європейська вченість — риторика, філософія, богослов’я, поетика — доходила до ширшого регіону.
Це конкретна історична функція, і саме тому інституція важить поза власними стінами: вона була механізмом передавання, а якийсь час — головним.
Закриття
У дев’ятнадцятому столітті її перетворили на духовну академію, і вона перестала бути університетом у звичайному сенсі. Інституція, що була інтелектуальним центром регіону, стала семінарією, а функцію, яку вона виконувала, ніхто не замінив.
Відновлення
Її відновили як університет у 1991 році, у тих самих будівлях, прямо заявивши права на ім’я і спадок давнішої інституції.
Чи є інституція, відновлена після півторастолітнього розриву, тією самою інституцією — питання, яким тішаться філософи. Практично ця заява зробила реальну річ: вона ствердила, що інтелектуальна традиція мала безперервне існування навіть тоді, коли не мала приміщення.
Чому ця модель тут повторюється
Бо це та сама модель, що й переміщені університети, відтворений кобзарський репертуар і архів, скопійований за кордон. Інституцію можна перервати і зібрати знову, якщо вціліє достатня частина запису, — і цей архів раз у раз доходить такого висновку, бо країна раз у раз це демонструє.
Як установа, закрита й відновлена, перетнула роки між цими подіями, — повторюваний у цій країні візерунок; і, як на мене, несе це не будівля, а пам’ять людей. У компаніях так само: метод можна повернути навіть незаписаним, якщо лишилися ті, хто його застосовував. Втрату робить остаточною не перерва, а те, що після неї нікого не лишилося.
Поділитися матеріалом
Коментарі