Скопіювати архів, поки його не втрачено
Фізичну колекцію можна евакуювати. Цифрову можна скопіювати, а копію в трьох країнах не знищить уже ніщо. Протягом 2022 року величезний обсяг українського культурного матеріалу відсканували, сфотографували й віддзеркалили за кордон.
Є межа тому, що здатна захистити евакуація. Не можна перевезти будівлю, і не можна перевезти колекцію швидше за вантажівку. Але можна її скопіювати.
Протягом 2022 року музеї, архіви й бібліотеки сканували і фотографували в темпі, у якому не працювали ніколи. Міжнародні партнери фінансували сканери, камери, сховища й техніків, які на них працювали. Волонтерські ініціативи — технологи, бібліотекарі та архівісти, що працювали дистанційно з багатьох країн — архівували українські культурні сайти, музейні бази даних і цифрові фонди на сервери поза Україною.
Чому копія — не втішний приз
Для рукопису, фотоколекції, картографічного архіву чи запису народної пісні якісний цифровий сурогат несе більшу частину наукової цінності. Дослідники можуть із ним працювати. Його можна публікувати, викладати й вивчати. Фізичний об’єкт має величезне значення, але знання всередині нього після копіювання живе окремо.
Це найтихіша форма захисту спадщини і, як виміряти обсягом врятованого на витрачені гроші, — можливо, найефективніша.
Поділитися матеріалом
Коментарі