Куди насправді йшли прямі іноземні інвестиції
Запис ПІІ показує, у що іноземні інвестори справді вірили, на відміну від того, що казали на конференціях, і цей взірець інформативний.
Оголошення про інвестиції — це маркетинг. Зафіксовані потоки інвестицій — це поведінка, і їх читання каже, де віддачу знаходили насправді.
Куди йшли гроші
У банківський і фінансовий сектор до 2008 року, коли європейські банківські групи купували українські банки і згодом значну частину цього списали.
Стабільно в сільське господарство і харчову переробку, включно з найуспішнішими інвестиціями, зробленими тут.
У роздріб і споживчі товари — услід за зростанням доходів населення.
У виробництво на експорт, надто в заводи джгутів проводки і комплектуючих на заході — близько до кордону і трудомістко.
І в ІТ, яке приходить сервісними контрактами і центрами розробки, а не класичною капітальною інвестицією, і тому в статистиці занижене.
Загадка походження
Велика частка зафіксованих ПІІ приходить із невеликої кількості юрисдикцій, які використовують для холдингових структур. Значна її частина — це український капітал, що повертається через офшорну структуру, а не справді іноземні гроші.
Це варто знати, перш ніж наводити цифру ПІІ як доказ іноземної довіри.
Найнадійніший сигнал
Реінвестований прибуток: зароблене тут і вкладене назад, а не вивезене. Це компанія голосує грошима, які вже має, і це найменш двозначний показник у всьому наборі даних.
Про що каже ця картина
Успішні інвестиції були в секторах із внутрішнім ринком або перевагою у вартості праці, зроблені компаніями з операційним бізнесом, а не портфельною позицією, і з менеджментом на місці.
Розрив між тим, що інвестори кажуть на конференції, і тим, куди вкладають гроші, — один із найчесніших показників у цьому архіві. Той самий тест я застосовую до себе: не що я думаю про ринок, а скільки капіталу в ньому зв’язано. На відміну від заяв про наміри, цифри неможливо переписати заднім числом.
Поділитися матеріалом
Коментарі