Рік, коли Україна перестала купувати російський газ

Більшу частину незалежної історії Україна купувала газ напряму в росії за цінами, які були предметом політичних перемовин, а не ринку. Покласти цьому край було стратегічною метою два десятиліття — і її досягли.

Як це зробили

Реверсом. Трубопроводи, що йшли із заходу України до Європи, налаштували фізично і договірно так, щоб рухати газ у зворотному напрямку.

Фізично це потребувало робіт на компресорних станціях і вузлах обліку на прикордонних точках — менш складно, ніж звучить: трубопровід сам собою не є односпрямованим, односпрямованим є обладнання навколо нього.

Договірно це потребувало європейських трейдерів, готових продавати в Україну, і правової визначеності, що газ, куплений на європейському хабі, можна поставити на схід без договірних обмежень. Європейські ринкові правила, які це уможливили, самі були результатом реформи.

Що змінилося внаслідок

Формування ціни. Газ перестав бути двостороннім політичним інструментом і став товаром, що купується за ціною хаба в кількох постачальників із можливістю перемикатися між ними.

У цьому вся суть лібералізації ринку, і рідко її демонструють так ясно: стратегічною цінністю був не дешевший газ, а усунення важеля єдиного постачальника.

Чого це потребувало всередині країни

Болючої тарифної реформи. Внутрішній газ продавали населенню значно нижче собівартості, що робило споживання високим, а державну газову компанію — постійно збитковою. Підняття тарифів до собівартості було політично жорстким і необхідним, бо країна не може безкінечно купувати газ за ринковою ціною і продавати нижче за неї.

Урок

Енергетична незалежність досягається з’єднанням, а не ізоляцією. Країна, під’єднана до багатьох постачальників, у безпеці; країна, під’єднана до одного, — ні, скільки б вона не видобувала.

Зміна постачальника не завершується розірванням договору: це перебудова умов оплати, гарантій, логістики й технічної сумісності. Коли я робив це в масштабі компанії, це тривало місяці. Те, що Україна виконала ту саму роботу за одну зиму й у національному масштабі, лишає в мене захоплення радше комерційне, ніж технічне: справжня робота була не на сцені, а в стосі документів за нею.