Ринковий звіт: Україна, II квартал 2017
У червні набув чинності безвізовий режим із Шенгеном. Його економічне значення полягало не в туризмі, а в тому, що він зробив із мобільністю робочої сили і з тим, як українці оцінювали власні можливості.
Загальний огляд
У червні набув чинності безвізовий режим короткострокових подорожей до Шенгенської зони для громадян України з біометричними паспортами.
Економіка продовжувала помірне відновлення.
Що безвіз насправді змінив
Він не надав права на працю. Він усунув тертя, витрати й адміністративну невизначеність із коротких поїздок і змінив практичні відносини між Україною та ринком праці ЄС трьома способами.
Він здешевив розвідувальні поїздки. Той, хто розглядав роботу за кордоном, тепер міг поїхати, оцінити й повернутися без візової процедури. Рішення емігрувати стало менш незворотним, що парадоксально збільшило кількість людей, які його ухвалювали.
Він унормував циркулярний рух. Сезонні й короткострокові моделі роботи, особливо в бік Польщі, стало легше підтримувати, бо зворотна дорога більше не була адміністративно дорогою.
Він змінив точку відліку для зарплат. Український працівник, що побував у Польщі, мав пряме особисте порівняння того, скільки його праця вартує деінде. Це порівняння створило висхідний тиск на українські зарплати незалежно від української продуктивності.
Третій ефект має найбільший комерційний наслідок. Від 2017 року українські роботодавці в трудомістких секторах конкурували не між собою, а з роботодавцями в Польщі, і зарплатна підлога відповідно зросла.
Макропозиція
Зростання триває. Інфляція помірна. Валюта стабільна. У будівництві, транспорті й виробництві починають з'являтися кадрові дефіцити.
Сектори
Агросектор — сильний.
Будівництво — відновлюється, доступність кваліфікованої праці стає новим обмеженням.
ІТ-послуги — зростають і дедалі більше є сектором, який обирають українські випускники.
Виробництво — стикається із зарплатним тиском через опцію еміграції.
Що встановив квартал
Що перевага України у вартості праці тепер обмежувалася польськими зарплатами, а не внутрішніми умовами, і що будь-яка бізнес-модель, побудована на дешевій українській праці, мусила враховувати підлогу, що зростатиме й далі.
Пов’язане в цьому архіві
Поділитися матеріалом
Коментарі