День Незалежності 2018: тиск на морі й вибори на горизонті
Двадцять сім років. Зростання тримається вище трьох відсотків, нарешті ухвалено закон про антикорупційний суд — а судноплавство через Азовське море стискають так, як не оцінює правильно жоден страховий поліс.
Двадцять сім років — і річниця застає Україну в найстабільнішій макроекономічній позиції від 2013 року, тоді як на одну з її торговельних артерій чиниться конкретний і мало висвітлюваний тиск.
Почнімо з доброї новини, бо вона справжня. Зростання завершить рік вище трьох відсотків. Інфляція знижується до однознакових значень. Резерви близькі до вісімнадцяти мільярдів доларів. Банківська система після очищення й націоналізації найбільшої установи у 2016 році достатньо капіталізована й обережно знову кредитує. Державний борг стабілізувався у відношенні до ВВП.
Азовське море
Від весни судна, що прямують до Маріуполя й Бердянська, зазнають тривалих оглядів у Керченській протоці. Затримки на кілька діб стали рутиною. Частина ліній повністю пішла з маршруту; інші підняли ставки, щоб покрити ризик простою.
Економічна ціль точна. Маріуполь і Бердянськ обробляють сталь, зерно й вугілля зі східних регіонів, а Маріуполь зокрема є виходом для двох найбільших металургійних заводів, що досі працюють на підконтрольному Донбасі. Маршруту, який став ненадійним, не треба закриватися, щоб завдати шкоди; достатньо бути настільки повільним, щоб покупці перейшли до постачальника, який може гарантувати дату доставки.
Обсяги через азовські порти цього року істотно впали, а вантаж частково перейшов на залізницю в напрямку Одеси й Південного — це дорожче, додає дні й з'їдає залізничні потужності, потрібні для зернового врожаю.
Для тих, чиї контракти торкаються цих портів, три практичні пункти. Перевірте, чи ваші застереження про форс-мажор і демередж передбачають адміністративну затримку окремо від погоди чи заторів у порту. Переконайтеся, що страхування вантажу покриває затримання, а не лише втрату. І там, де можливо, дублюйте маршрути: ланцюг постачання, здатний перемикатися між азовськими й чорноморськими портами, цього року вартий додаткових контрактних зусиль.
Антикорупційний суд
Парламент ухвалив закон про Вищий антикорупційний суд у червні після двох років спротиву, кількох дедлайнів МВФ і незвично прямої міжнародної кампанії. Суд почне роботу наступного року.
Конструкція важливіша за заголовок. Суддів добирають із вирішальною роллю панелі міжнародних експертів — саме це положення відстоювали найзапекліше, і саме воно визначає, чи буде інституція справжньою. Україна вже має бюро, що компетентно розслідує, і спеціалізованого прокурора; чого бракувало — це суду, який засуджує. Справи, побудовані за чотири роки, помирали у звичайних судах.
Чи спрацює це, стане видно приблизно за два роки за простим показником: остаточні вироки високопосадовцям, що вистояли апеляцію. Доки це число не перевищить нуль, вважайте реформу недоведеною.
Виборчий рік попереду
Президентські вибори призначено на березень 2019 року, парламентські — на осінь. Це має передбачувані наслідки, які варто врахувати кожному, хто тут працює.
Фіскальна політика послабшає. Передвиборчі видатки на пенсії, зарплати бюджетників і субсидії — незмінний елемент кожного українського виборчого циклу, і програма МВФ відповідно опиниться під тиском. Підвищення газових тарифів, передбачене програмою, вже одного разу відклали.
Регуляторні рішення сповільняться приблизно з листопада. Ліцензії, дозволи, податкові роз'яснення й приватизаційні угоди рухатимуться повільніше або не рухатимуться взагалі, доки політична картина не проясниться наприкінці 2019 року. Якщо вам потрібне адміністративне рішення в Україні — отримайте його до зими.
На двадцять сьомому році
Схема останніх чотирьох років така: Україна значно краще керує макроекономікою і незначно краще — верховенством права, тоді як її зовнішнє середовище ускладнюється так, як жодна внутрішня реформа не виправляє.
Це поєднання дає економіку стабільнішу, але не швидшу: три відсотки на рік не скорочують розрив із Польщею, а розширюють його. Реформи 2015–2016 років були про виживання, і вони спрацювали. Чого ще не пробували — це набір змін (суди, земля, врядування держпідприємств), що дав би п'ять-сім відсотків. Наступний уряд успадкує це питання.
Пов’язане в цьому архіві
Поділитися матеріалом
Коментарі