Хеджувати гривневий ризик

Будь-яка компанія, що працює в Україні й має валютні витрати або борг, стикається з тим самим питанням: що станеться з бізнесом, якщо гривня зрушить на двадцять відсотків.

Чому стандартна відповідь тут складна

Підручникова відповідь — форвардний контракт. В Україні форвардний ринок тонкий, строки короткі, ціна висока, а в періоди валютних обмежень інструментів може не бути взагалі.

Хедж, який неможливо продовжити, не є хеджем; це відтермінування.

Що компанії роблять насправді

Природне хеджування — найнадійніший доступний підхід: узгодьте валюту виручки з валютою витрат і боргу. Експортер, який заробляє в євро і позичає в євро, ризику не має. Та сама фірма, що позичає в гривні на обладнання, ціноване в євро, створила ризик свідомо.

Цінові застереження: договори у валюті або з прив’язкою до неї. Законно, поширено — і це передає ризик вашому клієнтові, а не усуває його; працює доти, доки клієнт може платити, а далі ви перетворили валютний ризик на кредитний.

Управління балансом: тримати обіговий капітал у тій валюті, у якій він знадобиться, і не накопичувати непотрібних гривневих залишків.

Помилка, якої слід уникати

Припускати стабільність, бо курс був стабільним. В Україні довгі стабільні періоди змінювалися різкими коригуваннями, а саме в стабільні періоди фірми перестають хеджуватися.

Практичне правило

Будуйте бізнес так, щоб він пережив великий рух, а не намагайтеся його передбачити. Передбачення недоступне; структура — рішення, яке контролюєте ви.

Я стикаюся з цією проблемою щомісяця і знаю, що стандартна відповідь тут не працює: глибокого форвардного ринку немає, а те, що є, коштує майже стільки, скільки сам ризик. Наше рішення комерційне, а не фінансове: писати договір у євро й закладати валютне застереження від початку. Помилка, якої слід уникати, — вважати утримання ризику свідомим рішенням: більшість компаній просто його відкладають.