Fatih Şahin Фатіх Шахін Україна, бізнес і міжнародний досвід — з 2004 року
Економіка та макропоказники

Пенсійне питання, сказане чесно

Арифметика солідарної пенсійної системи зі скороченням платників має лише три розв’язки, і всі вони непопулярні.

Gospel Book Cover, Kyiv Pechersk Lavra, 1707 (02)
Фото: Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова · CC BY-SA 4.0

Пенсійна система — найбільша окрема стаття публічних видатків тут, і вона стикається з арифметичною проблемою, яка сама не розв’яжеться. Викласти цю арифметику корисніше, ніж обстоювати розв’язок.

Як працює система

Солідарно: сьогоднішні внески працюючих оплачують сьогоднішні пенсії. Нічого не накопичується. Тож здоров’я системи цілком є співвідношенням — платників до отримувачів.

Чому співвідношення погіршилося

Падіння народжуваності протягом трьох десятиліть. Виїзд людей працездатного віку. Великий неформальний сектор, де люди працюють і не сплачують внесків. Категорії дострокової пенсії, успадковані з попередньої системи. І, останнім часом, воєнні втрати серед людей працездатного віку.

Кожен із цих чинників зменшує платників, збільшує отримувачів або і те, і те.

Три арифметичні варіанти

Підняти внески — це підвищує вартість формальної зайнятості й виштовхує більше роботи в тінь, частково знищуючи власний ефект.

Зменшити виплати — реально, якщо не номінально; саме це відбувається за замовчуванням, коли пенсії не індексують до зарплат.

Підняти пенсійний вік — найдієвіше і найспірніше, і воно наштовхується на конкретну місцеву складність: тривалість життя, надто в чоловіків, невисока, а там, де це так, підняття віку має інше значення.

Дискусія про накопичувальний рівень

Обов’язковий накопичувальний другий рівень накопичував би активи, а не переказував їх. Він же створює перехідну вартість: покоління, що платить у фонд, мусить водночас оплачувати нинішніх пенсіонерів, тож держава роками фінансує обидва.

Саме ця перехідна вартість є причиною, чому реформу обговорюють два десятиліття і не впроваджують.

Чесний висновок

Недорогого варіанту тут немає. Питання лише в тому, хто платить і коли, і сформулювати це саме так корисніше, ніж обіцяти безболісний розв’язок.

Як роботодавець я бачу свій бік цієї арифметики: внесок, який я плачу за кожного працівника, і є дохідною частиною системи. Що важчий цей тягар, то важче офіційне працевлаштування — і система звужує власну базу. Жоден із трьох варіантів не популярний, але четвертого немає: відкласти означає лишити вибір комусь іншому.

Схожі матеріали

Коментарі

Якщо маєте що додати — будь ласка. Коментарі проходять перевірку перед публікацією.

Публікується після схвалення.