Першими відбудували шляхи назад

Міст в Ірпені став одним із визначальних образів тієї весни — перебитий проліт і люди, які обережно перебираються через нього. Коли в області почалася відбудова, вона почалася саме з таких споруд.

Не з житла. З мостів, ліній електропередач, водогонів, газових під’єднань і доріг. Ця послідовність не сентиментальна, вона практична: не можна відремонтувати будинок, до якого не доїхати, матеріалами, які не довезти, для родини, у якої після повернення не буде води.

Як це фінансували й організовували

Статті державного бюджету, кошти громад, донорські гранти і — у багатьох випадках — приватні компанії та волонтерські будівельні бригади, що працювали напряму з громадами. Спершу ставили тимчасові конструкції, постійні приходили пізніше.

Як людина, що постачає дорожньо-будівельну техніку, я уважно дивився на практичні обмеження: наявна техніка, постачання щебеню, бригади і, найголовніше, чи розміновано ґрунт. Останнє визначало все — і тому розмінування й відбудова стоять в одному реченні.