Ринковий звіт: Україна, II квартал 2004
Рекордні експортні надходження, оспорювана приватизація найбільшого металургійного активу країни і початок політичного змагання, що визначить усе після нього.
Загальний огляд
Квартал дав найсильніші експортні надходження в незалежній історії країни. Він також дав ту єдину угоду, що визначить політику наступних двох років.
Макропозиція
Зовнішні рахунки були в незвично доброму стані. Експортні надходження комфортно перевищували імпорт, резерви зростали, а фіксований курс не потребував захисту. Це була найкомфортніша зовнішня позиція, яку Україна матиме протягом наступного десятиліття.
Фіскальний бік рухався в інший бік. Передвиборчі підвищення зарплат і пенсій були ухвалені й почали надходити, розширюючи внутрішній попит в економіці, що вже й так була перегріта.
Питання приватизації
Продаж найбільшого металургійного виробника країни вітчизняному консорціуму за ціною значно нижчою за ту, яку сигналізували міжнародні учасники, став визначальною комерційною подією кварталу.
Для іноземного інвестора значення мав не актив. Значення мала демонстрація того, що конкурентну процедуру можна вибудувати так, щоб вона дала наперед визначений результат, і що умови участі в найбільших угодах не є опублікованими.
Це єдине спостереження формувало поведінку іноземних інвесторів на роки вперед і завдало інвестиційній репутації країни більшої шкоди, ніж будь-яка макроекономічна слабкість.
Сектори
Метали — працювали на межі потужності, експортні ціни продовжували зростати.
Агросектор — перспективи врожаю суттєво поліпшилися порівняно з попереднім роком. Обмеженням знову були зберігання й портова потужність, а трейдери сектору продавали наперед проти непевної логістики.
Банківництво — депозити зростали, кредитування розширювалося, а стандарти андеррайтингу були помітно слабкими. Іноземні банки починали серйозно придивлятися до цілей для придбання.
Що встановив квартал
Що комерційне й макроекономічне середовища можуть рухатися в протилежних напрямках. Цифри були найкращими за всю історію, тоді як правила щодо найбільших угод доказово не були тими, якими виглядали.
Компанія, що читала лише макродані, висновила б, що ринок чудовий. Компанія, що прочитала приватизацію, висновила б, що будь-що, що потребує державного рішення, несе ризик, який жодна фінансова модель не оцінить.
Обидва прочитання були правильними, і друге важило більше.
Пов’язане в цьому архіві
Поділитися матеріалом
Коментарі