Угода про Спільний авіаційний простір

Україна і Європейський Союз уклали угоду про Спільний авіаційний простір після багатьох років переговорів. Як і в більшості авіаційних угод, її значення легко проґавити, бо тема звучить технічно.

Що угода змінює

Традиційні авіаційні відносини тримаються на двосторонніх договорах, які визначають, який перевізник яким маршрутом і як часто може літати. Ця система захищає національних перевізників і тримає ціни високими на тонких напрямках.

Відкритий авіаційний простір знімає ці обмеження між сторонами. Будь-який перевізник з будь-якого боку може літати будь-яким маршрутом між ними, з будь-якою частотою і за будь-якою ціною.

Що це дає на практиці

Це приводить лоукости, і в цьому вся суть. Лоукост не веде переговорів про двостороннє право на маршрут; він шукає відкритий ринок, аеропорт, готовий домовлятися, і достатній попит.

Ефект для регіонального аеропорту перетворювальний. Місто з трьома напрямками і дорогими квитками стає містом із п’ятнадцятьма напрямками і дешевими, а це змінює туризм, мобільність робочої сили, ділові поїздки і життєздатність самого аеропорту.

Що для цього мала зробити Україна

Повністю прийняти європейські правила авіаційної безпеки, увести свого регулятора в сумісну рамку і прийняти механізми нагляду. Регулювання безпеки в таких угодах не є предметом торгу — і це правильна конструкція.

Чому це важить для відбудови

Коли цивільна авіація відновиться, рамка вже буде на місці. Аеропортам не доведеться домовлятися про права на маршрути поодинці; ринок відкриється щойно відкриється небо. Це чимала частина підготовки, вже виконана.

Авіаційна угода стосується маршрутів, а не літаків, а відкриття маршруту змінює доступність регіону. У власній роботі я бачив це через Львів і Одесу: місто, куди приходить прямий рейс, отримує й інвестора. Значення для відбудови саме тут: капітал іде туди, куди йде розклад.