Власний видобуток газу і шлях до самозабезпечення

Україна має суттєві традиційні запаси газу і промислово видобуває його дуже давно. І все ж більшу частину незалежної історії країна імпортувала газ, і причини цього повчальні.

Геологія

Запаси реальні, але основні родовища зрілі. Видобуток зі зрілого родовища щороку падає, якщо з ним не працювати, тож велика частина будь-якої бурової програми йде просто на утримання рівня.

Решта потенціалу — у глибших горизонтах і менш доступних структурах, що потребують кращого обладнання і більшого капіталу на свердловину.

Що обмежувало видобуток

Бурова спроможність. Кількість установок, здатних сягнути потрібних глибин, і бригад, що ними працюють, була прямою межею того, скільки свердловин можна завершити за рік.

Ліцензування. Непрозоро роздані ділянки, утримувані без програм робіт, зв’язують площі, які ніхто не бурить. Перехід до прозорих електронних аукціонів із зобов’язаннями щодо робіт був тут найважливішою реформою.

І ціна. Коли внутрішній газ регуляторно продавали нижче собівартості, ніхто не міг фінансувати буріння з обороту.

Що потрібно для самозабезпечення

Тривалі інвестиції протягом кількох років, ввезені бурові технології і попит, який насправді вже впав з інших причин: ефективність, зупинка промисловості й переміщення звужують розрив з іншого боку.

Стратегічна теза

Газ, видобутий удома, не залежить від транзитного маршруту, імпортної ціни чи стосунків із постачальником. Це і є аргумент, і саме тому інвестиції у видобуток є заходом енергетичної безпеки, а не лише комерційним рішенням.

Бурові потужності — обмеження, добре знайоме постачальнику обладнання: коли є гроші, немає верстатів; коли є верстати, немає дозволів; коли є дозволи, немає бригад. Звести всі три в один квартал — і є вся майстерність. Україна роками стоїть на тому самому місці у власному видобутку газу не через геологію, а тому, що ці три складові ніколи не були готові одночасно.