Полагодити схему підтримки відновлюваних джерел

Україна запровадила один із найщедріших у Європі «зелених» тарифів для відновлюваної генерації, і він спрацював саме так, як задумано: за короткий час збудували велику кількість сонячних і вітрових потужностей.

Де конструкція дала збій

Тариф установили високим, прив’язали до іноземної валюти й гарантували на довгий строк. Тим часом вартість будівництва сонячних станцій у світі різко впала, тож тариф, потрібний для залучення перших проєктів, був у кілька разів щедрішим за потрібний на момент, коли будували пізніші.

Зобов’язання мав оплачувати державний закупівельник, що фінансувався з ринку електроенергії. Коли обсяг гарантованих виплат переріс наявний дохід, накопичилися борги.

Що включала реструктуризація

Узгоджене зниження тарифу для наявних проєктів в обмін на зобов’язання погасити борги за визначеним графіком. Виробники зазнали реальних втрат; альтернативою було подальше невиконання договору, який ніхто не міг виконати.

Уроки

Схема підтримки мусить мати механізм, що автоматично знижує ставку разом із падінням витрат — або календарну дегресію, або аукціон. Фіксувати ставку на десятиліття в галузі, де витрати падають щороку, — конструкційна помилка.

І платіжне зобов’язання має фінансуватися з визначеного достатнього джерела, інакше гарантія не є гарантією.

Репутаційна ціна

Вона була суттєвою, і саме тому дизайн наступної схеми важить поза межами галузі. Інвестори довго пам’ятають переглянутий договір.

Несплачена дебіторка коштує галузі більше за самі гроші: вона створює премію за ризик, яку всі додають наступного разу, подаючи пропозицію в цю країну. Я пережив це з боку обладнання: одна прострочена оплата закладається в ціну наступних трьох контрактів. Справжня ціна реструктуризації була не у зниженні тарифу, а в тому, як довго ця премія сплачуватиметься.