Fatih Şahin Фатіх Шахін Україна, бізнес і міжнародний досвід — з 2004 року
Суспільство та регіони

ІТ-кадри і як їх збудували

Україна має софтверну індустрію, значно більшу, ніж передбачала б її економіка. Причини конкретні — і не ті, які зазвичай називають.

Gofriendsitacademy
Фото: Chaikamykola · CC BY-SA 4.0

На початку 2020-х софтверні послуги стали однією з найбільших експортних категорій України, у якій працювали кількасот тисяч людей. Це вражаючий результат для економіки такого розміру, і стався він не випадково.

Успадкована частина

Радянська технічна освіта була справді сильною в математиці й теоретичній інформатиці, і ці інституції пережили незалежність краще, ніж більша частина промислової бази. Фізичному чи математичному факультету потрібні будівля, бібліотека і люди. Йому не потрібен ланцюг постачання.

Тож коли з’явився попит, уже був запас людей із правильною основою.

Обрана частина

Аутсорсинг прийшов у двотисячних, бо арифметика сходилася: спроможні інженери, європейський часовий пояс, робочий рівень англійської і витрати значно нижчі за західноєвропейські. Але аутсорсингова модель має стелю, і найцікавіше сталося далі.

Компанії рухалися вгору ланцюгом вартості — від надання персоналу до проєктної реалізації, а далі до власного продукту. Інженери, які п’ять років будували чужий продукт, ішли будувати свій. Сформувалася спільнота: конференції, мітапи, величезний обсяг неформального навчання і культура, у якій самоука-розробника оцінюють за портфоліо.

Що держава зробила і чого не зробила

Здебільшого вона не заважала — і довгий час це було найкориснішим із доступного. Пізніше Дія Сіті створила визначений правовий і податковий режим для галузі замість сірої зони підрядних домовленостей.

Чому це витримало після 2022 року

Бо робота переносна, а інфраструктурні вимоги скромні: зв’язок, живлення і ноутбук. Компанії перевозили людей, купували генератори й супутникові термінали і продовжували виконувати замовлення. З усіх українських експортних секторів цей постраждав найменше, і це структурна властивість галузі, а не везіння.

Те, що чинником стало саме те, чого держава не зробила, — ситуація, якої я не зустрічаю у власному секторі: вона допомогла невтручанням. Але успадкована частина, традиція технічної освіти, не постала сама: це була державна інвестиція, зроблена п’ятдесят років тому. Приблизно стільки й потрібно, щоб сьогоднішні рішення показали віддачу.

Схожі матеріали

Коментарі

Якщо маєте що додати — будь ласка. Коментарі проходять перевірку перед публікацією.

Публікується після схвалення.