Релігія в Україні: юрисдикції, цифри і чому церковні питання мають політичну вагу

Україна незвична для Європи тим, що має релігійний ландшафт водночас високорелігійний за регіональними мірками і справді плюральний. Розуміння цієї мапи необхідне кожному, хто читає політику країни, і вона складніша, ніж підказує один рядок про православ'я.

Православна ситуація

Більшу частину періоду після 1991 року паралельно діяли дві основні православні юрисдикції: одна під Московським патріархатом і одна, що від нього відокремилася і не визнавалася ширшим православним світом.

У січні 2019 року Вселенський патріарх Константинопольський надав томос про автокефалію новоутвореній об'єднаній Православній церкві України, зробивши її самоврядною церквою, визнаною Константинополем. Церква під Московським патріархатом продовжила існувати, і відтоді між ними триває спір щодо парафій і майна.

Календарна зміна 2023 року — перенесення Різдва на 25 грудня і прийняття новоюліанського календаря — була частиною того самого процесу розрізнення.

Греко-католицький захід

Галичина і меншою мірою Закарпаття значною мірою греко-католицькі: східний обряд у єдності з Римом. Церкву повністю заборонили 1946 року, і вона діяла в підпіллі чотири десятиліття, що дало їй організаційну згуртованість і моральний авторитет, які перейшли в період після 1991 року.

Її присутність багато пояснює щодо того, чому політична культура Західної України відрізняється від центру й сходу.

Решта мапи

Протестантські громади — баптисти, п'ятидесятники, євангелісти — в Україні численніші, ніж у більшості Європи, особливо в центрі й на півдні, із сильною присутністю в соціальних службах і освіті.

Мусульманське населення — переважно кримські татари, з громадами в Криму до 2014 року і тепер розсіяними по материковій Україні, поряд із меншими групами волзьких татар та інших.

Єврейські громади, історично величезні на цій території й зведені майже нанівець у XX столітті, мають невелику, але активну присутність у Києві, Одесі, Дніпрі й кількох інших містах. Дніпровський єврейський центр належить до найбільших таких комплексів у Європі.

Чому це має політичну вагу

Три причини.

Юрисдикція — питання зовнішньої належності, а не лише догмату. Церква, адміністративно підпорядкована ієрархії в іншій країні, є політичним фактом незалежно від того, що відбувається літургійно.

Майно. Парафії, монастирі й собори є значними активами, і юрисдикційні спори водночас є майновими спорами з реальними фінансовими ставками.

І ідентичність. У країні, де мова, регіон та історія вже є предметом суперечок, релігійна належність корелює з іншими маркерами й підсилює їх.

Практичні нотатки

Для бізнесу випливають три речі.

Релігійний календар впливає на робочий календар, а від 2023 року впливає двічі — і старі, і нові дати відзначають у різних домах.

Регіональні відмінності реальні. Маркетинг, найм і практика на робочому місці, що припускають єдину національну релігійну модель, хибно прочитають захід або південь.

І релігійні інституції є значними акторами в соціальному забезпеченні, особливо на заході й у воєнній гуманітарній роботі. Для будь-якої компанії, що працює з громадами, вони є найдієвішим доступним каналом і найменш імовірно розпізнаним як такий іноземним головним офісом.

Пов’язане в цьому архіві

• Великдень в Україні: кошик, паска і шар під ними
• Трійця і зелені обряди раннього літа
• Українська кухня і продуктова економіка за нею
• Річний огляд: Україна 2010 — відновлення на двох каналах

Мені не годилося б висловлювати тут думку, і я не буду. Як іноземець можу переказати одне, що пережив за двадцять один рік: тут ніхто не питав мене про мою віру, і я не питав нікого. У переліку того, що полегшує ведення справ у країні, це стоїть вище, ніж прийнято думати.