Складування і карта дистрибуції

Проєктування дистрибуційної мережі — питання, на яке мусить відповісти кожна компанія, що заходить у велику країну, а Україна велика: приблизно тисяча кілометрів в обидва боки.

Класична схема

До 2022 року більшість національної дистрибуції йшла через центральний склад у Київській області, що живив регіональні майданчики або відвантажував напряму клієнтам.

Логіка була прямою: столиця центральна, у ній найбільше споживання, дорожня мережа розходиться від неї, і сучасні складські потужності будували саме там.

Що змінилося

Концентрація в одному місці стала очевидним ризиком, і компанії розділили запаси. Другий склад на заході — біля Львова чи на Волині — став стандартом для всіх, хто серйозно ставиться до безперервності.

Західна локація обслуговує й імпортну функцію: товар із Європейського Союзу можна прийняти, розмитнити і зберігати біля кордону, а не везти до центру і назад.

Наявних сучасних потужностей на заході бракувало — тому оренда різко подорожчала і збудували кілька логістичних парків.

Як думати про компроміс

Два склади коштують більше за один: більше оренди, більше персоналу, більше сукупних запасів для того самого рівня сервісу. Це реальні витрати, і купують вони стійкість і коротшу доставку на заході.

Розрахунок не сентиментальний. Змоделюйте вартість тижня простою на одному майданчику і порівняйте її з річною вартістю другого.

Практична порада

Тримайте страховий запас у двох місцях, навіть якщо працюєте з одного. Орендоване палетомісце в іншому регіоні — недороге страхування і найдешевший захід забезпечення безперервності.

Де лежить запас, визначає радше оборотний капітал, ніж строк постачання, — і компроміс між ними я ухвалюю щороку заново. Зсув складської карти на захід підвищив безпеку і подовжив доставку східному замовникові. Правильна відповідь — не один хаб; вона залежить від того, скільки днів і кому ви пообіцяли.