Інституції, що переживають уряди

Перевірка інституції — не в тому, як вона працює за прихильного уряду. А в тому, чи працює вона так само за неприхильного.

Хто пройшов перевірку

Центральний банк, який тримав послідовну монетарну рамку крізь кілька урядів і крізь війну і чиї рішення були непопулярними достатньо часто, щоб показати незалежність.

Система електронних закупівель, що публікувала кожен тендер за кількох урядів і жодного разу не згасла.

Відкриті реєстри, які лишилися відкритими.

Статистичний орган, чий календар публікацій витримав.

Що в них спільного

Вони публікують безперервно. Інституцію, чий продукт щодня публічний, не можна тихо вихолостити: відсутність побачать одразу.

Їхнє керівництво призначають за процедурою з фіксованим строком і визначеними підставами звільнення, тож усунути когось означає публічний акт.

У них є зовнішні контрагенти, які спостерігають: у центробанку — Фонд та інші центробанки; у закупівель — учасники й донори; у реєстрів — користувачі, що від них залежать.

І в них є користувачі, які помітять і поскаржаться, — група підтримки в практичному сенсі.

Що досі крихке

Усе, чия незалежність тримається на нинішньому очільнику, і все, чий продукт не видно суспільству. Це ті самі дві умови, взяті навпаки.

Проєктне правило

Якщо хочете, щоб інституція протрималася, зробіть так, щоб вона щотижня публікувала те, від чого залежить хтось іззовні.

Спільне в установ, які пройшли випробування, — вони звітують перед зовнішньою стороною: кредитором, аудитором чи громадськістю. У компаніях так само: структура з незалежним аудитом не завалюється зі зміною керівництва. Правило проєктування: установу робить постійною не її мандат, а те, кому вона звітує.