Кодекс з процедур банкрутства і досвід кредитора
Постачальник, що вибиває несплачений рахунок, не переймається філософією права неплатоспроможності. Його цікавить, чи процес закінчиться і коли.
Право неплатоспроможності — те місце, де правова система перевіряється чесно, бо воно вирішує, хто втратить гроші, коли їх на всіх не вистачає, а в кожного учасника є сильний стимул судитися.
Що змінив кодекс
Визначені строки для кожної стадії замість процедур, що могли тягнутися роками без рішення. Справа, яка ніколи не закінчується, функціонально є справою, яку кредитор програв.
Сильнішу участь кредиторів: комітети можуть впливати на процес, а не спостерігати за ним.
Електронні аукціони з продажу активів, публічні й відкриті, — та єдина зміна, що найбільше впливає на реальний відсоток повернення. Закритий продаж знайомому покупцеві за низькою ціною був класичним механізмом зникнення вартості.
І вперше — процедуру банкрутства фізичної особи, що важить для родин із валютною іпотекою.
Чого постачальнику варто очікувати й далі
Що процес триває довше, ніж припускає кодекс, що забезпечені кредитори отримують помітно більше за незабезпечених і що відсоток повернення для незабезпечених торгових кредиторів низький — як і в більшості юрисдикцій.
Практична порада
Банкрутство — хибне місце, щоб починати захищати дебіторку. Забезпечення, передоплата, кредитні ліміти й увага до платіжної поведінки клієнта варті більше за будь-яку процедуру стягнення.
Що досі відстає
Виконання рішення після його отримання і якість арбітражних керуючих. Добрий кодекс, погано адміністрований, дає той самий результат, що й поганий.
Як постачальник, що стягує несплачений рахунок, я завжди мав одне питання: коли цей процес завершиться. Кодекс зробив завершення можливим, але виконання досі відстає — тому моя практична порада не змінилася: забезпечуйте дебіторку заставою до того, як справа дійде до суду. Суд — не розв’язання, а найдорожча форма його відсутності.
Поділитися матеріалом
Коментарі