Річний огляд: Україна 2011 — відновлення, що не стало фундаментом
Два роки зростання завершилися без відновлення інвестицій, ремонту кредиту чи побудови внутрішнього попиту. Найважливішою подією року стала судова справа, що на три роки відклала найціннішу торговельну угоду країни.
Рік в одному абзаці
Україна зростала другий рік на зовнішньому попиті, ухвалила пенсійну реформу, бо цього вимагала зовнішня програма, не підняла побутові енерготарифи й унаслідок цього втратила програму, а підписання угоди про асоціацію з ЄС було призупинено через політичне переслідування — за три роки до того, як її зрештою підписали.
Чотири квартали
I — відновлення на експорті; тарифні умови МВФ не виконані.
II — ухвалено пенсійну реформу; резерви використовуються на утримання курсу.
III — політична справа заморожує відносини з ЄС саме тоді, коли завершуються переговори про угоду.
IV — угоду парафовано, але не підписано; зовнішня позиція погіршується.
Чого коштував рік
Затримка угоди про асоціацію є найбільшою вимірною економічною витратою року, і вона була цілком самозаподіяною.
Торговельні положення угоди зрештою дали трансформацію українського аграрного й харчового експорту. Кожен рік затримки був роком, коли ця трансформація не починалася, коли сертифікаційні інвестиції відкладалися, а українські виробники продовжували продавати на ринки, що платили менше.
Другою витратою була згорнута програма МВФ, що усунула і фінансування, і зовнішню дисципліну, яка породила пенсійну реформу. Після її зупинки нічого структурно значущого не ухвалювалося.
Що перейшло у 2012 рік
Фіксований курс під тиском зі зниженням резервів. Пом'якшення світового ринку металів. Будівельна програма з датою завершення в червні. Парламентські вибори в жовтні. І непідписана торговельна угода, чиє підписання залежало від політичного питання, яке уряд не мав наміру розв'язувати.
Комерційне прочитання
2011 рік — це рік, на який варто вказувати, пояснюючи, чому політичний ризик на цьому ринку не є передусім про нестабільність.
У 2011 році нічого нестабільного не сталося. Не було ані революції, ані валютної кризи, ані падіння уряду. Сталося одне юридичне рішення, що коштувало експортерам країни трьох років доступу до ринку, — конкретна, простежувана, цілком уникна комерційна втрата, породжена політичним вибором.
Саме такої форми політичний ризик тут зазвичай набуває. Не безлад, а рішення, ухвалене з внутрішньополітичних причин, чия комерційна ціна лягає на сторони, що не мають до нього стосунку.
Пов’язане в цьому архіві
Поділитися матеріалом
Коментарі