Після Євро-2012: чого варта інфраструктура і скільки вона коштувала

Турнір завершився 1 липня. Україна приймала матчі в Києві, Донецьку, Харкові та Львові, і за критеріями, важливими для господаря, — логістика, безпека, враження гостей — усе пройшло значно краще, ніж передбачала більшість зовнішніх прогнозів.

Цей запис — про те, що залишається, бо спортивна подія тривала три тижні, а інфраструктура має розрахунковий строк служби тридцять років.

Активи, які варто мати

Аеропорти — найясніший здобуток. Новий термінал київського «Борисполя» та перебудовані аеропорти Львова, Донецька й Харкова замінили об'єкти, справді непридатні для призначення. Львів зокрема змінює економіку заходу України: аеропорт, здатний приймати лоукостери, ставить місто у двогодинному льоті від більшої частини Центральної Європи, що важливо для туризму, для найму в ІТ-галузі й для ділових поїздок.

Дорожні коридори — Київ–Харків, Київ–Львів і ділянки навколо кожного міста-господаря — другий тривкий актив. Якість українських магістралей була однією з найгірших у Європі й лишається поганою поза цими коридорами, але час транзиту вантажів на поліпшених ділянках відчутно скоротився.

Рухомий склад на головних міжміських маршрутах оновлено новими швидкісними поїздами. Уперше сервіс справді конкурує з автомобілем на напрямках Київ–Харків і Київ–Львів.

Стадіони — найслабша частина портфеля, як і після кожного турніру. Два з чотирьох мають правдоподібне комерційне майбутнє; інші стануть тягарем на утримання для міських бюджетів.

Порівняння вартості

Польща співприймала той самий турнір, збудувала зіставну програму стадіонів, аеропортів і доріг і витратила менше на одиницю введеної потужності. Різниця не в інфляції будівельних витрат, рівні зарплат чи рельєфі — польські зарплати вищі.

Різниця в закупівлях. Більшість великих українських контрактів у цій програмі уклали без справжньої конкуренції, за надзвичайними процедурами, виправданими дедлайном турніру. Коли єдиний учасник має справу із замовником, підганяним строком і без альтернатив, ціна дорівнює тій, яку назве учасник.

Це конкретна, вимірювана ціна непрозорої системи закупівель і найсильніший наявний аргумент на користь реформи електронних тендерів, яку запровадять через чотири роки. Той, хто хоче знати, чого варте ProZorro, має порівняти ці дві національні програми.

Урок про дедлайни

Тут є справді позитивний висновок, який варто відділити від критики витрат. Україна показала, що вміє будувати велику інфраструктуру до зовні встановленого строку, коли є політичний консенсус щодо мети й міжнародний контроль результату.

Це поєднання — жорсткий дедлайн, зовнішній спостерігач, узгоджена мета — рідкісне в українському державному управлінні, і воно дало результати, яких звичайний процес капітальних інвестицій ніколи не давав. Варто запитати, що ще можна організувати так само. Відновлення енергосистеми, добудова автомагістралей і пропускна спроможність пунктів перетину кордону — усе це кандидати.

Що з цього взяти бізнесу

Два практичні пункти. По-перше, якщо ви оцінюєте логістичні витрати в Україні, оновіть припущення: час транзиту на поліпшених коридорах і через перебудовані аеропорти відчутно кращий за цифри в будь-якому аналізі до 2010 року.

По-друге, якщо ви розглядаєте участь у державних роботах в Україні, зауважте, що чинна система винагороджує зв'язки більше за ціну і що це от-от зміниться. Фірми, які нарощують спроможність до комплаєнсу й документування вже зараз, будуть готові, коли зміняться тендерні правила.

Пов’язане в цьому архіві

• Чернівці й габсбурзький захід: чому мапа досі проступає
• Організована роздрібна торгівля: перехід від базару до молу і що він показав
• Від Менделєєва до першого комп'ютера: технічна спадщина Києва
• Річний огляд: Україна 2012 — стагнація з відчиненими одними дверима

Того року, виїжджаючи з аеропорту, я помітив не так термінал, як те, що дорога добудована, — і ця дорога досі стоїть. Те, що дедлайн змушує роботу завершитися, — найсильніший ефект, який я бачив і на власних майданчиках. Чи не була ціна зависокою, можна сперечатися; але без дати більшість робіт не почалася б узагалі — це теж треба сказати.