Вісім місяців: чому розпалася коаліція 2005 року і скільки це коштувало

8 вересня уряд відправили у відставку в повному складі — через вісім місяців після приходу на хвилі суспільної підтримки, якій не було прецеденту в цій країні. Безпосереднім тригером став набір взаємних корупційних звинувачень між високопосадовцями, які попередньої зими йшли на вибори разом.

Цікаве питання не в тому, хто мав рацію в тому конфлікті. Воно в тому, чому уряд із величезним політичним капіталом спромігся витратити його за вісім місяців і скільки це коштувало економіці.

Проблема реприватизації

Нова адміністрація прийшла із зобов'язанням переглянути приватизації, проведені за попереднього уряду. Зобов'язання можна захистити: кілька великих угод були домовленими, а не конкурентними, і найгучніша з них передала найбільший металургійний комбінат країни за частку правдоподібної ринкової ціни.

Проблемою був обсяг. Міністри називали кількість підприємств під переглядом у діапазоні від тридцяти до трьох тисяч — залежно від того, хто й коли говорив. Списку не опублікували. Критеріїв не визначили. Кінцевої дати не встановили.

Інвестор не може це оцінити. Визначений перегляд дванадцяти названих угод із шестимісячним дедлайном — керований ризик. Невизначений перегляд невідомої кількості угод без дедлайну — це безстрокове зобов'язання, прикріплене до кожного активу в країні, і раціональна відповідь — припинити вкладати капітал, доки це не розв'яжеться.

Саме так і сталося. Запити щодо прямих іноземних інвестицій, що злетіли в січні, стихли до весни. Внутрішні групи відклали розширення. Зростання впало з понад одинадцяти відсотків у 2004 році до менш ніж трьох цьогоріч, і хоча сталевий цикл пояснює значну частину, він не пояснює обвалу капітальних вкладень.

Що довів повторний аукціон «Криворіжсталі»

Виняток опрацювали правильно, і його варто зафіксувати, бо він показує, як могла б виглядати вся програма.

Продаж «Криворіжсталі» 2004 року скасували суди. У жовтні провели новий аукціон у прямому телеефірі, з міжнародними учасниками й без обмежень, покликаних сприяти внутрішньому покупцю. Комбінат продали приблизно вшестеро дорожче за первісну ціну іноземному стратегічному інвестору.

Ця одна угода зробила для інвестиційної репутації України більше, ніж уся програма перегляду зробила проти неї. Вона показала, що конкурентний процес можливий, що держава здатна забрати вартість, яку раніше віддала, і що іноземного покупця не дискримінуватимуть.

Урок узагальнюється. Якщо уряд хоче переглянути минулі угоди, спосіб зробити це без руйнування інвестиційного клімату — назвати угоди, встановити дедлайн і переграти кожну як відкритий конкурентний процес, у якому попередній покупець може брати участь знову.

Інституційний урок

Глибша невдача була структурною. Коаліція поєднала політичні сили з по-справжньому несумісними економічними програмами — одна прихильна до ринкової лібералізації, друга до державної промислової політики та соціальних видатків, — і тримала їх разом лише опозиція до спільного опонента, який уже не був при владі.

Ця схема повторюється в українській політиці з незвичною регулярністю. Коаліції формуються проти чогось, перемагають, а потім виявляють, що не мають узгодженої програми врядування. Розпад 2005 року — перший ясний випадок; він не останній.

Що з цього взяти

Для тих, хто оцінює український політичний ризик, практичний індикатор — не ідеологічний склад уряду. Це те, чи має коаліція, що його тримає, письмову, конкретну й прораховану програму, чи лише спільного супротивника.

Другий тип тримається близько року. Плануйте умови контрактів, капітальні зобов'язання й тяглість менеджменту відповідно.

Пов’язане в цьому архіві

• Помаранчева революція: що сімнадцять днів на площі змінили для бізнесу
• Бухарест 2008: обіцянка без дати і скільки коштувало її оцінити
• Вибори та інвестиції: що справді змінюється, а що ні
• Річний огляд: Україна 2005 — витрачений мандат і створений прецедент

Що суперечка про реприватизацію означає для інвестора, вміщується в одне речення: якщо завершену операцію можна відкрити наново, зростає ціна кожної майбутньої. Прозорий повторний аукціон «Криворіжсталі» показав інший бік: відкритий процес приніс у кілька разів більше, ніж закритий. Інституційний урок лежить між цими двома фактами.